Село Піски розташоване на околицях Донецька. До донецького летовища кілька сотень метрів. У селі протягом бойових дій на Донбасі безупинно точиться війна. В результаті ледь не кожна будівля зруйнована або пошкоджена.
Піски зустрічають нас мовчазними, зруйнованими вщент вуличками. Машина летить ними на великій швидкості, багато ділянок прострілюються. Обстріли тут постійно, і різняться вони лише інтенсивністю і калібром того, що сюди «прилітає»Дзвіниця церкви у центрі ПісківОпалення та тепло тут лише завдяки дровам. Електрика – завдяки генераторам. Інтернет – завдяки підсилювачам 3G-сигналу. На фото 22-річний військовий з позивним «Піксель» рубає дроваБлижче до передових земля буквально завалена цеглою від будинків та рештками від боєприпасівЖодного цілого будинку у Пісках ми не побачилиЗавітали до однієї з домівок-укриттів українських вояків. Чай, кава, розмови. 32-річний воїн з позивним «Бек» розповідає про часті сутички і активність ворога на цій лінії фронту Умови життя на позиціях складні, але завдяки тим, хто був на попередніх ротаціях, – все досить добре розбудовано і продумано. Наприклад, у цій ванній кімнаті завжди є гаряча вода і навіть працює система зливу унітазуорис, 38 років. Завжди охайний і підтягнений«Койот» розглядає напис на бронежилеті «Фараона». Напис: «Я живу на своїй Богом даній землі. Все буде 4.5.0» «4.5.0» на військовому сленгу означає – «Все буде добре!»Позивний «Білка», 19 років. Аби тренувати дисципліну та злагодженість, командир запровадив систему напарник-напарник. Як це працює – якщо є «зальот» (провина) у одного з напарників, отримує стимулювальне покарання інший напарник. У цій ситуації «Білка» сміється, бо отримала через свого напарника додаткових 40 разів пресу, до вже призначених 220У центрі гранати для ближнього бою РГД, розмальовані під крашанки ще навесні, перед Великоднем. На щастя, поки не згодилисяВійськові з позивними «Койот» та «Бек» під час розмовиПозивний «Гугл», 34 роки. Дуже веселий і завжди жартує. Хоча тут жартують всі, це підсвідомий відхід від стресуДарина (23 роки) годує свого улюбленця, песика Рональда. На війні Даша з 2014 року, спочатку як волонтер, потім вже як воїн української армії. Вдома на Дашу чекає 6-річна донькаНемолода кицька Матільда, яка живе з вояками на передовій, розповіла б багато, якби могла говорити. Коти тут скрізь у пошані, і як «антистрес», і як оборонці від мишей та пацюківУкраїнський прапор на дзвіниці церкви посеред зруйнованого боями села Піски. За словами українських вояків, тут завжди буде гаряче, бо це одна з найближчих точок до «чорного серця ДНР» – Донецька